Загадки про очі

Два брати через гору живуть і ніколи один до одного в гості не ходять.
Кругле, маленьке, а до неба дістане.
Два чорних камінці, куди не кину – скрізь докину.
Дві синиці на полиці, куди хотять, туди й полетять.
Круглі озерця ніколи не замерзають.
Віконниці то зачиняються, то відчиняються.

Очі

Має очі кішечка,
Має очі песик,
Має очі Віточка,
Має очі Лесик.
Бачить кішка мишку,
Бачить песик кішку,
Бачить Лесик Віточку,
Що тримає квіточку.

Губки

У мене губки – чарівні
Не вірите? Послухайте:
Гаряче їм, вони мені
Допомагають дмухати.
А взимку ручки приморожу –
Губами їх зігріти можу.
І перед сном татуся й маму
Цілую ніжно я губами.

Волосся

Волосся я помила,
Воно – немов шовкове,
На нього почепила
Я бантик кольоровий.
Іду туди, де квіти
Й пташки дзвінкоголосі
І заплітає вітер
Косу з мого волосся.

Носик

Тільки я у двір зайду –
Пахне грушами в саду,
Ароматом м’яти,
Теплим хлібом з хати…
– Звідки знаєш, Костику?
– Відчуваю носиком.

Язичок

Мене за довгий язичок
Батьки поставили в куток.
Поклявсь я таткові і мамі
Язик тримати за зубами.
В куток я, мабуть, знову стану:
Заліз язик мій... у сметану.

Загадки про тіло людини

І дорослий, і дитина
Називається...людина

В ній і думи і слова,
Місце мрій – це...голова

Розрізняти їжу звик
Помічник зубів... язик

Посміхнулись гарно губи,
Тридцять два - це в роті... зуби

Обійдуть усі дороги
Непосиди, наші...ноги

Їжа потрапляє в ротик,
І прямує у...животик

Можуть створювати звуки
Плескотом в долоні...руки

Сяє сонце, в зорях ночі,
Це все бачать наші...очі

На обличчя він „заліз”.
Між очима у нас...ніс

І в людини і у звіра,
Захищає тіло...шкіра

Кiлькiсть переглядiв: 424